- добувач
- —————————————————————————————добува́чіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
добувач — а/, ч., розм. Той, хто займається добуванням чого небудь … Український тлумачний словник
видобувач — а/, ч., розм. Те саме, що добувач … Український тлумачний словник
добувачка — и, розм. Жін. до добувач … Український тлумачний словник
добывач — вача, ч. Пр. Добувач; той, що щось добуває з надрів землі … Словник лемківскої говірки